Францішек Зєйка

Францішек Зєйка - видатний вчений середнього покоління, а водночас досвідчений організатор академічного життя в Польщі та в Ягеллонському університеті. Науковий доробок професора Францішека Зєйки великий і значний, варто лише згадати такі роботи, як „В кругу польських міфів, „Золота легенда польських селян”. Співпраця з французькими бібліотеками впродовж багатьох років життя на Сені вилилася у цікаві книги: „ПОльсько-провансальскі взаємини” та „Молодопольських Париж”.

Професор Францішек Зєйка був ректором Ягеллонського університету протягом двох термінів, головою Ректорської колегії внз в Кракові та головою Конференції ректорів академічних шкіл Польщі.

Він отримав ступінь почесного доктора Сьвєнтокшиської академії в Кельце 30 вересня 2004 року.

Генрик Самсонович

Генрик Самсонович - один з найвидатніших польських істориків. Інтелектуал, вчений і вчитель кількох поколінь адептів Кліо, постійно, від початку свого професійного шляху, пов'язаний з Варшавою та Варшавським університетом. Бібліографія праць професора на сьогоднішній день налічує майже 800 позицій.
На практиці професор Генрик Самсонович унікальним чином поєднує дослідну роботу з університетським викладанням та організаційною і науковою діяльністю. Прекрасну сторінку професор написав як активіст історичної спільноти в Польському науковому товаристві.

Професор Генрик Самсонович був першим міністром національної освіти в Третій Республіці Польща (у 1989 – 1990 рр.).

Він отримав ступінь почесного доктора Сьвєнтокшиської академії в Кельце 24 червня 2005 року.

Вєслав Мисливський

Веслав Мисливський - один з найвидатніших сучасних польських письменників. Ось уже сорок років кожна його нова книжка стає літературною та культурною подією, привертає увагу читачів і критиків, її коментують, обговорюють і часто нагороджують.

Він отримав ступінь почесного доктора Сьвєнтокшиської академії в Кельце 17 травня 2007 року.

Станіслав Билина

Станіслав Билина - один з найвидатніших польських медієвістів і людина, яка зробила значний внесок у розвиток науки. Його багатогранне коло досліджень та наукових інтересів стосується не лише історії Польщі та Центрально-Східної Європи, але й Західної Європи. Предметом його багаторічних досліджень були реформаторські рухи з різноманітними програмами і різним ступенем радикалізму, а також рухи, послідовно засуджувані Церквою як єретичні. Залишаючись вірним своєму інтересу до течій релігійного протистояння, професор займається гуситським рухом, його фракціями, питанням внутрішніх суперечностей у цьому русі та його впливом на Польщу. У своїй нещодавно опублікованій черговій книзі "На межі гуситської лівиці" професор представив генезу та функціонування пікартів - таборитської секти, яка сформувала революційну фазу гуситського руху. У галузі гуситологічних досліджень професор є одним із провідних світових дослідників.

Він отримав ступінь почесного доктора Гуманітарно-природничого університету ім. Яна Кохановського в Кельце 30 квітня 2009 року.

Тадеуш Ружевич

Тадеуш Ружевич народився 9 жовтня 1921 року в Радомсько. З раннього дитинства захоплювався літературою, читаючи численні літературні журнали, такі як: "Піон", "Літературні вісті", "Кузьня Молодих", "Скамандр" або "Околиця поетів". Вже під час навчання в Соціальній гімназії ім. Фелікса Фабіанського в Радомсько з'являються його перші публікації. У 1939 році один з його віршів з'явився у щомісячному журналі "Wymiary". Того ж року він дебютував не лише як поет, а й як літературний критик, оскільки "Червоні щити" опублікували його статтю, що проголошувала перемогу авангарду, під назвою "Їстівна чи неїстівна поезія".

Він отримав ступінь почесного доктора Гуманітарно-природничого університету ім. Яна Кохановського в Кельце 25 червня 2009 року.

Войчєх Вжесінський

Войцех Вжесінський народився в 1934 році в Кшивосонді у куявському воєводстві, в освіченій родині з незалежницькими та католицькими традиціями. На сторінках нашої історії ця місцевість закарбувалося як місце кривавих боїв під час січневого повстання. Середню освіту здобув у відомій гімназії в Александрові Куявському, якою опікувалися священики-салезіяни і яка славивилася дуже високими стандартами. Вивчав історію в Університеті ім. Миколи Коперника в Торуні, де професори Кароль Ґурський та Вітольд Лукашевич мали значний вплив на його подальшу дослідну роботу та інтелектуальне становлення.

Професор Войчєх Вжесінський проводить наукові дослідження, займаючись різноманітними, як правило, новими, складними і суперечливими питаннями в галузі сучасної історії. Завдяки своєму багатому творчому доробку він зробив вагомий внесок у розвиток історичної літератури в Польщі, досяг високого професійного рівня та беззаперечного авторитету як вчений і дослідник. Професор - видатний вчений, історик, що спеціалізується на новітній історії та політичній думці 19-20 століть. Автор майже 800 публікацій, більшість з яких перекладені на іноземні мови.

Він отримав ступінь почесного доктора Гуманітарно-природничого університету ім. Яна Кохановського в Кельце 24 червня 2010 року.

Єва Ліпська

Єва Ліпська - одна з найвидатніших сучасних польських поетес, чия літературна творчість значною мірою функціонує в руслі польської та європейської культури. Вона вивчала живопис в Академії мистецтв у Кракові, але, на щастя для польської літератури, вирішила займатися поезією. Дебютувала 16-річною дівчиною в "Газеті Краківській" з віршами "Краківська ніч", "Смуток", "Ван Ґоґ". Антології віршів Єви Ліпської вийшли майже в сорока іншомовних виданнях п'ятнадцятьма мовами, в тому числі такими екзотичними, як каталонська та албанська. Багатомовні книги, статті, есе, дисертації та рецензії на творчість Єви Липської на сьогоднішній день вже складають значну бібліотеку, яка поповнюється майже щодня. Серед численних польських та міжнародних відзнак, почесних звань та літературних нагород поетеси є, зокрема, такі як: нагороди польського та австрійського ПЕН-клубів, нагорода ім. Костельських, нагорода міста Кракова, Вавжин Літератський за „найкращу книгу 2002 року” („Зоомагазини”), срібна медаль за заслуги в культурі Gloria Artis та багато інших. Варто також відзначити неодноразову співучасть Єви Липської у міжнародних поетичних фестивалях майже по всій Європі та у США. У 1991-1997 роках поетеса очолювала Польський інститут у Відні, діючи як посол польської культури та літератури.

Вона отримала ступінь почесного доктора Університету ім. Яна Кохановського в Кельце 21 червня 2012 року.

Анджей Бялас

Анджей Бялас народився 26 липня 1936 року. Фізик-теоретик, працює над теорією елементарних частинок і феноменологією зіткнень важких іонів, голова Польської академії навичок. Автор численних публікацій, що містять нові напрямки досліджень у фізиці високих енергій. Його результати з аналізу багаточастинкових кореляцій та флуктуацій розподілів частинок є одними з найвідоміших і найважливіших. Його видатна праця „Moments of Rapidity Distributions as a Measure of Short-Range Fluctuations in High-Energy Collisions” неодноразово цитувалася в літературі, він представив абсолютно новий погляд на важливість кореляційних функцій при описі виробництва частинок в елементарних зіткненнях, а також при осколкових зіткненнях важких іонів і фрагментації атомних ядер. Професор Анджей Бялас активно співпрацює з багатьма дослідними центрами в країні та за кордоном, що сприяє динамічному розвитку фізики високих енергій у Польщі. Його позиція та наукові досягнення сприяли розвитку багатьох молодих польських фізиків. Пан професор поєднує в собі наукові та організаторські здібності. Це один з головних творців краківської школи феноменології та теорії фізики елементарних частинок. Він також був одним з ініціаторів і досі є співорганізатором Краківської школи теоретичної фізики. Професор Бялас був неодноразово нагороджений за свої видатні наукові досягнення. Він отримав, зокрема, у 2003 році медаль Смолуховського, яка є найважливішою нагородою Польського фізичного товариства, а в 2009 році - нагороду прем'єр-міністра.

Ступінь почесного доктора Університету ім. Яна Кохановського в Кельце він отримав 20 червня 2013 року.

Валерій Писарек

Валерій Писарек народився 31 травня 1931 р. Видатний мовознавець і пресознавець, фахівець з теорії інформації та масової комунікації, організатор наукового життя, невтомний популяризатор знань. Вчитель багатьох поколінь полоністів і журналістів, людина, яка має особливі заслуги перед польською наукою та культурою. Автор понад 20 книг, майже 700 статей та рецензій, опублікованих у Польщі та за кордоном. Він ініціював прийняття „Закону про польську мову” першого в історії правового акту, який санкціонував важливість польської мови в житті нації та підтвердив необхідність дбати про неї в суспільному житті. Ерудит, думки якого могли б функціонувати як речення, як, напр., таке з книги "Слова між людьми": Навчитися ефективно користуватися мовою треба починати з того, щоб навчитися мовчати. Тим, хто не навчився мовчати, краще взагалі не висловлюватися, бо рано чи пізно вони нароблять біди собі чи іншим. Повага та вдячність також обумовлені патріотичною та моральною позицією пана професора. Заарештований у віці 16 років за діяльність на підтримку незалежності і засуджений до п'яти років (амністований). Знову заарештований у 1951 році за „спробу змінити державний лад Польщі шляхом насильства”. Під час свого шестирічного ув'язнення він працював гандболістом у Бжещі та Борку.

Пан професор отримав численні нагороди та відзнаки, зокрема: Śląski Wawrzyn Literacki (2002), Zasłużony dla Polszczyzny (2012). Він отримав ступінь почесного доктора Університету ім. Яна Кохановського в Кельце 5 червня 2014 року.

Анджей Марковський

Анджей Марковський – народився 27 листопада 1948 року. Мовознавець, гуманіст, видатний діяч польської національної культури, один з найвідоміших польських лінгвістів.

Випускник і викладач Варшавського університету; у 1990 році отримав ступінь доктора габілітованого, у 1996 році - звання професора.

Він виконував і продовжує виконувати багато важливих функцій для польської лінгвістики та польської культури. З 2000 року очолює Раду з питань польської мови при Президії Польської академії наук (у 1996-2000 роках був її віце-головою), а з 2007 року є віце-головою Комісії зі стандартизації географічних назв за межами Республіки Польща. Він є членом багатьох органів: Президії Комітету з питань мовознавства Польської академії наук (з 2011 р.), Комісії з літературних мов Міжнародного комітету славістів, редакційної колегії "Przeglad Humanistyczny", редакційної колегії "Poradnik Językowy", програмної ради директора Центральної екзаменаційної комісії Варшавського наукового товариства (з 2007 по 2010 рр. заступник генерального секретаря цього товариства). Він також був багаторічним директором Інституту польської мови Варшавського університету, обіймаючи цю посаду протягом 15 років (1991-1999 та 2005-2012).

Професор Анджей Марковський популяризує красиву і правильну польську мову. Його наукова зацікавленість зосереджена на лексичній семантиці, лексикології, лексикографії та культурі мови.

Він опублікував 41 книгу, понад 180 наукових статей і кілька сотень науково-популярних фейлетонів. Багато його праць назавжди увійшли до спадщини польського мовознавства: Antonimy przymiotnikowe we współczesnej polszczyźnie na tyle innych typów przeciwstawień leksykalnych (1986), Leksyka wspólna różnym odmianom polszczyzny (1992), Kultura języka polskiego. Теорія. Лексичні проблеми (2006).

Він отримав ступінь почесного доктора Університету ім. Яна Кохановського в Кельце 11 червня 2015 року.

Томаш Шрамм

Томаш Шрамм – народився в Познані в 1949 році.

Історик, що спеціалізується на епосі початку 20-го століття, Першій світовій війні: її передумовах, характері та наслідках, а також змінах, що відбулися в Європі. Його наукова робота присвячена польсько-французьким відносинам. Він також цікавиться Європою в цілому та її історичною і культурною ідентичністю. Його академічна кар'єра пов'язана з Університетом ім. Адама Міцкевича в Познані; історія цього університету є частиною наукових інтересів професора. Член президії Польського історичного товариства, почесний консул Французької Республіки, член "Солідарності" у 1980-х роках, член ексклюзивного Клубу дослідників. Найважливішими публікаціями є: „Francuskie misje wojskowe w państwach Europy środkowej w latach 1919-1938”, „Wygrać Polskę 1914-1918” w serii „dzieje państwa i narodu polskiego”, „Historia powszechna – XX wiek” w serii „Zrozumieć dzieje”, „Podziały Europy w XX wieku” „Granice i podziały Europy”, „Wyznaczniki tożsamości polskiej u progu odzyskania niepodległości”, „Czym były Francja i Niemcy dla Polski w XIX wieku?”, „Tożsamość Europy a chrześcijaństwo”.

Церемонія присвоєння професору Томашу Шрамму звання почесного доктора Університету ім. Яна Кохановського в Кельце відбулася 17 березня 2016 року.

Золтан Ковечеш

Золтан Ковечеш– народився 23 вересня 1946 року в Будапешті. Він є видатним когнітивним лінгвістом і професором лінгвістики на кафедрі американістики в Університеті ім. Лоранда Етвеша в Будапешті. У своїх дисертаціях проф. Золтан Ковечеш розглядає питання, пов'язані зі специфікою нашого світосприйняття, з метафорою, концептуалізацією емоцій, ідіоматикою, американським сленгом та американським варіантом англійської мови. Дослідницькі інтереси Золтана Ковечеша зосереджені насамперед на лінгвістичній концепції метафори та взаємозв'язку між мовою, свідомістю та культурою. Роботи проф. Золтана Ковечеша надихають сучасну лінгвістичну думку в усьому світі та публікуються англійською мовою у престижних видавництвах. Тут варто згадати найвідоміші трактати: "Language, Mind, and Culture. A Practical Introduction", 2006, Oxford University Press (опублікований в Польщі: Мова, розум, культура.) Практичний вступ", 2011, Universitas); "Metaphor in Culture. Universality and Variation", 2005/2012, Cambridge University Press; "Metaphor. A Practical Introduction", 2002/2010, Oxford University Press; "Metaphor and Emotion", 2000, Cambridge University Press; "Emotion Concepts", 1990, New York and Berlin: Springer-Verlag; "The Language of Love", 1988, Lewisburg, PA: Bucknell University Press. Золтан Ковешеч також є автором словників (угорсько-англійського, англо-угорського та інших), за які він отримав нагороду "За якість" у 2000 році та нагороду імені професора Лашло Орша у 2004 році. Універсальний доробок проф. Золтана Ковешеча користується великою повагою в усьому світі. Вчений також бере участь у науковому житті польських когнітивних наукових кіл, співпрацюючи з лінгвістами з відомих академічних центрів.

Звання почесного доктора Університету ім. Яна Кохановського проф. Золтан Ковешеч був удостоєний 24 березня 2017 року.

Анджей Каєтан Врублевський

Анджей Каєтан Врублевський– народився 7 серпня 1933 року у Варшаві. Він є видатним фізиком, дослідником фізики елементарних частинок та історії фізики, а також професором доктором габілітованим. Закінчив ліцей ім. Владислава IV у Варшаві, а в 1955 році фізику на фізико-математичному факультеті Варшавського університету. Він працює там з 1954 року. У 1961 році захистив докторську дисертацію "Дослідження гострих гіперонів Λ0 ядерно-емульсійним методом" під керівництвом проф. Мар'яна Даниша. У 1964 році йому було присвоєно ступінь доктора гаілітованого за дисертацію "Виробництво дивних частинок у π--p взаємодіях з енергією 10 ГеВ". В 1971 році він отримав звання надзвичайного професора, а звичайного професора - в 1979 році. Анджей Каєтан Врублевський є автором понад 200 публікацій у провідних фізичних журналах, які визначили нові напрямки досліджень у галузі фізики високих енергій. Так звана формула Врублевського - співвідношення між середньою кількістю утворених частинок і дисперсією цієї кількості - увійшла в канон фізичних наук. Автор науково-популярних статей та книг з історії науки, зокрема унікальної монографії "Історія фізики". Від найдавніших часів до наших днів" (2006) про шляхи розвитку фізики - від давніх цивілізацій до новітніх досягнень. Анджей Каєтан Врублевський зробив величезний внесок у вищу освіту в Польщі. Був деканом факультету фізики Варшавського університету (1986-1989), а потім ректором цього університету (1989-1993). Він активно займався питаннями організації польської науки, працював у таких установах, як Конференція ректорів Академічних шкіл Польщі та Комітет наукових досліджень. Брав участь у роботі багатьох наукових організацій, зокрема Міжнародного союзу теоретичної та прикладної фізики, Комісії C11 з частинок і пів (1976-1982); Комітету з наукової політики ЦЕРН (1994-1999); Наукової ради DESY (1992-1999). Він є дійсним членом Польської академії наук і віце-президентом Польської академії навичок (з 2009 року).

Почесного доктора Університету ім. Яна Кохановського в Кельце проф. Анджей Каєтан Врублевський отримав 22 червня 2017 року.

Збігнєв Пухальський

Збіґнєв Пухальський – народився 20 грудня 1933 року в Білостоці. Він є видатним хірургом і дидактом, колишнім ректором Медичного університету в Білостоці. Наукові інтереси професора стосуються переважно ендокринної, гастроентерологічної та онкологічної хірургії. 28 років (з 1976 р.) він очолював 1-шу клініку загальної та ендокринної хірургії Медичного університету в Білостоці, зробивши її одним з провідних хірургічних центрів Польщі в галузі ендокринної хірургії, хірургії шлунково-кишкового тракту та онкологічної хірургії. Наукові та терапевтичні досягнення професора Пухальського та створеного ним колективу, особливо у випадку надзвичайно складної проблеми - гострого панкреатиту, є загальновідомими. З листопада 2004 року, протягом більше п'яти років, він працював у хірургічному відділенні Воєводської комплексної лікарні в Білостоці. За понад 50 років роботи в Медичній академії брав активну участь у дидактичній діяльності університету, де був ректором (у 1987-1990 та 1999-2002 рр.). Професор був головою ректорської конференції в Медичному університеті; членом президії конференції ректорів академічних шкіл Польщі; членом президії вченої ради при міністрі охорони здоров'я; регіональний консультант з загальної хірургії та гострої хірургії. Має багато нагород та відзнак, серед яких: Командорський, Офіцерський та Кавалерський хрести ООП, орден Святої Марії Магдалини I ст.; Золота олімпійська відзнака; Золота відзнака "Заслужений діяч фізичної культури"; золота відзнака AZS; золота відзнака "Заслужений для Білостоцького регіону"; отримав численні наукові та викладацькі нагороди міністра охорони здоров'я та ректора АМБ, медаль Президента ім. Людвіка Ридигера, срібну медаль ім. Людвіка Ридигера за "Видатні заслуги перед польською хірургією та Товариством польських хірургів". Є автором або співавтором 625 статей та доповідей на конгресах, з них 156 опубліковані в іншомовних журналах та щоденниках конгресів, а також 25 розділів у підручниках.

Звання почесного доктора Університету ім. Яна Кохановського проф. Збігнєв Пухальський отримав 22 березня 2018 року.

Єжи Вирозумський

Народився в 1930 році в Трембовлі, але до війни встиг закінчити школу у Львові. Роки окупації провів у Трембовлі, а на початку 1945 року разом з родиною виїхав на Захід. У 1950 році вступив до Ягеллонського університету і став істориком. Протягом багатьох років він був пов'язаний з університетом, а також був істориком Кракова. Докторський ступінь отримав у 1963 році за дисертацію про малопольське ткацтво в пізньому середньовіччі. Габілітація була пов'язана з магістерською роботою, але представляла, зокрема, державну соляну економіку до кінця 14 століття. Надзвичайного професора отримав у 1981 році, а звичайного - у 1993 році.

Творчий доробок професора налічує близько 600 робіт. Він працював над історією середньовічної Польщі, коли у 1999 році група краківських дослідників підготувала "Велику історію Польщі". З праць, що охоплюють дуже широкі дослідницькі горизонти, слід згадати монументальну "Історію Кракова". Ще одним полем діяльності вченого стала Польська академія навичок, яка була реактивована у 1989 році. Він став активним членом організації та обіймав посаду її генерального секретаря з 1994 по 2015 рік.

Професор Єжи Вирозумський не встиг отримати це звання почесного доктора особисто. Він помер 2 листопада 2018 року. Делегація з Університету ім. Яна Кохановського передала звання найближчим родичам професора.

Вікторія Сливовська

Народилася в 1931 році у Варшаві. З 1949 по 1953 рік навчалася в Державному педагогічному інституті ім. Олександра Герцена у Ленінграді. Після закінчення навчання почала працювати в Інституті історії Польської академії наук у Варшаві, де в 1960 році захистила докторську дисертацію під назвою "Справа П 'єтрашова" під керівництвом професора Стефана Киневича, а в 1971 році отримала ступінь габілітованого лікаря на підставі дисертації під назвою "У колі попередників Герцена". У 1994 році Вікторія Сливовська отримала звання професора гуманітарних наук.

Професор Вікторія Сливовська - видатний історик. На її рахунку кілька сотень публікацій, у тому числі десятки книг, деякі з яких були перекладені російською, німецькою, англійською та іспанською мовами. В основному цікавиться історією Росії 19 століття, „польського Сибіру” як у вимірі депортацій учасників незалежницьких рухів 19 століття, так і в її жахливому продовженні до часів сталінських ГУЛАГів». З початком 1990-х років 20 століття професор доклала зусиль для створення картотеки засланих до Сибіру учасників січневого повстання, паралельно підготувавши біографічний словник тих, хто був засланий до Сибіру в 1815-1856 роках. Інший напрямок її досліджень пов'язаний з особистим досвідом Другої світової війни та Голокосту. Це проф. Вікторія Сливовська зібрала розповіді єврейських дітей, які пережили Другу світову війну, і таким чином створила публікацію "Діти Голокосту з Віоном" (1993), яка вийшла в перекладі кількома західними мовами. Професор Вікторія Сливовська брала участь у роботі Комісії польських і російських істориків, що функціонує при Польській академії наук і Російській академії наук. З 1998 по 2008 рік вона головувала на засіданнях цього органу.

Вона отримала багато нагород за свої видатні та всебічні наукові досягнення. У 2003 році Президент Республіки Польща нагородив її Офіцерським хрестом Ордену Відродження Польщі.

Церемонія вручення титулу відбулася 25 квітня 2019 року в офісі ректора УЯК.

Пітер Сейбот

Видатний фізик та експериментатор. Він керував трьома експериментальними програмами в Європейській організації ядерних досліджень (ЦЕРН) поблизу Женеви. Він запросив польських фізиків, у тому числі групу вчених з Університету ім. Яна Кохановського, до співпраці в ЦЕРН;

З нашим університетом він пов'язаний вже понад 10 років, відколи став запрошеним професором кафедри ядерної фізики Інституту фізики. Витоки його співпраці з польськими науковцями загалом сягають середини 1970-х років. Подяку виголосив колега німецького вченого, проф. Марек Ґаждзіцький. Як говорив проф. Ґаждзіцький. - Доктор Пітер Сейбот має великий авторитет і неабияку здатність мотивувати людей з країн, що розвиваються, до роботи